Досвід роботи

опис досвіду

«Навчити дитину вчитися , самостійно підніматися зі сходинки на

сходинку довгого шляху пізнання – це одне із найскладніших завдань

вчителя . Саме у його здійсненні ключ до тієї педагогічної мудрості,

оволодіння якою робить нашу працю    творчою»

В. О. Сухомлинський

Ось уже 26 рік працюю в школі. Провела декілька тисяч уроків, здавалось би, пройдено  немало. Але, скільки б років не працював учитель, межі його самовдосконалення не існує. Я твердо переконана, що навчати сучасних школярів потрібно не так, як навчали нас. У школі вчимо багато предметів, складних, нецікавих тем, які в  житті не завжди стають у пригоді. І кожного разу , готуючись до уроку, ставлю собі запитання : як розвинути в учнів стійкий інтерес до навчання? Як зробити процес навчання радісним, не примусовим? Як розвинути неповторну творчу особистість? Думаю, кожен вчитель ставить перед собою такі запитання, шукає на них відповідь – і, приходить до висновку - потрібно будувати нову школу, школу  діалогу, яку  творять самі діти спільно з учителем.  Так початку XXІ ст. виникає нове дидактичне поняття- інтерактивне навчання. І я зацікавилась.

Саме застосування традиційних поряд з інтерактивними технологій допомагає реалізовувати ці запитання, дозволяє виховувати таких учнів, які вміють швидко приймати рішення, пристосовуватись до нових потреб життя. У північних народів є мудрий вислів:

«Якщо подарувати людині одну рибину, вона буде ситою один день. Якщо подарувати дві – буде ситою два дні. Якщо навчити ловити рибу – буде ситою все життя». Так і в навчанні скільки б не було у школяра предметних знань і вмінь, - їх буде недостатньо для подальшого навчання і розвитку. Наше завдання не передати дитині знання (завтра вони можуть бути не актуальними   ), а навчити самостійно вчитися.

Моя практика показує, що при плануванні уроків за традиційною методикою нерідко можна спостерігати картину, коли переважна частина уроку заповнена мовою вчителя –повторення запитання, повторення відповідей учнів, підказування початку відповіді, різного роду непотрібні слова («думайте». «швидше» тощо.), висновки,які робить сам вчитель. Все це відсутнє у вчителя, який використовує  інтерактивні технології. Я вважаю, що традиційні методи навчання  - пояснення і демонстрація самі по собі ніколи не дадуть справжніх і стійких знань. Цього можна досягти тільки у поєднанні з активним (інтерактивним) навчанням.

В інтегруванні технологій від вчителя вимагається велике педагогічне мистецтво : зберігаючи свою провідну роль, забезпечити свободу реалізації дитини, створити такі умови, щоб з перших кроків перебування на уроці, дитина не боялася висловлювати свої, нехай ще недозрілі, думки, спостереження, відкриття.

Я, як вчитель, постійно перебуваю у творчому пошуку. Серед розмаїття педагогічних інновацій, особливу увагу надаю проблемі впровадження інтерактивного навчання, над якою працюю другий рік.

Спробую довести, чому саме поряд з традиційними слід застосовувати інноваційні інтерактивні технології , щоб сприяти вирішенню сучасних проблем у навчанні.

Інтерактивний – означає « здатний до взаємодії, діалогу». Суть інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної взаємодії всіх учнів. Це спів навчання , взаємонавчання (колективне, групове, у співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій , використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми. Педагог виступає лише як організатор навчального процесу, лідер групи. Він не перебирає на себе вирішення проблем , які неминуче виникають у школярів під час самостійного опрацювання теми, а лише допомагає учням повноцінно засвоїти матеріал.

Важливим є висновок дослідників О. Пометун та Л. Пироженко про те, що інтерактивне навчання є сукупністю технологій:

*Інтерактивні технології кооперативного навчання (організація навчання у малих групах, робота в парах, «карусель», «акваріум» тощо).

*інтерактивні технології кооперативно – групового навчання – технології, що передбачають одночасну спільну роботу всього класу.

*технології ситуативного моделювання – побудова навчального процесу за допомогою залучення учня до гри.

*технології опрацювання дискусійних питань – широке публічне обговорення якогось спірного питання.

Ці технології  успішно застосовую в своїй роботі. Всі учасники уроку позитивні. Тому в спілкуванні ми обходимось без частки не,намагаємось замінити його на інше. Наприклад:не кажу - «не перебивайте один одного» - «будьте чемними». Учасники навчального процесу об’єднуються в пари, трійки, групи тощо. Вже ми в такий спосіб закладаємо здатність учнів до праці разом, до єдності.

Стараюсь, все що пропонують учні приймати і обговорювати. Я не кажу «правильно, неправильно, погано, добре». На уроці допомагаю лише опанувати вивчене й прийняти власні рішення, висновки. Але і стежу за тим, щоб хтось не залишився осторонь від обговорення. Вживаю більше питань «як?», «чому?», «який?». Заохочую всіх учасників процесу до висловлення думки, дякую за відповіді. Це стимулює ділитися інформацією.

Дещо іншим є розуміння  поняття «дисципліна на уроці», тому що майже всі уроки проводяться в русі. При руховій діяльності та активності дітей на уроці має місце робочий шум, і вигуки, і сміх, і дотепи . І це не перетворюється в хаос, оскільки всі знають про поставлене перед ними запитання. Це допомагає трохи відпочити , інколи і реалізувати виховний аспект уроку, потім зосередити увагу на роботі.

Якщо схематично зобразити методику такої роботи, яка ґрунтується на традиційному та інтерактивному навчанні, то вона  виглядатиме так:

Ситуативні колізії

РОЛЬОВІ ІГРИ

Традиційні та інтерактивні форми роботи

                                                               

Дослідницька діяльність

Фразеологічні хвилинки

                                                                                                          

Захист малюнків

Життєві ситуації

Вільна імпровізація

Пізнавальні ігри

Захист малюнків

                                                                                                                       

         На мою думку, види уроків, які можна запровадити у практиці, допомагають відійти від стандарту, підштовхують учня до власного особливого погляду на життя.    

ВИДИ УРОКІВ

Уроки - роздуми

Уроки – рольові ігри

Уроки - звіти

Уроки пізнання істини

Уроки  - дискусії

Уроки ділової гри

Уроки - дослідження

Уроки - аукціони

Уроки вільного спілкування

    З чого ж я починала свою роботу?

1.Розкрила учням поняття «інтерактивного навчання», ознайомила з правилами роботи в групах.

- слухати всім одного;

- говорити по одному, по черзі;

- триматися в межах теми;

- ділитися ідеями, не засуджувати ідеї іншого;

- поважати думку інших;

- учитель повинен бути співрозмовником.

2. Створила належний доброзичливий мікроклімат у класі.

3. На уроці застосовую не більше двох інтерактивних технологій.

4. Завжди продумую, як доцільно  на уроці поєднати традиційні на інноваційні методи навчання.

Далі дітей необхідно вчити спілкуватися. Успішним вважається таке спілкування, коли вам вдалось досягти очікуваного результату: отримати потрібну інформацію, допомогу, пораду.

Правила формування активного слухання

1)Пропоную такі запитання:

- Чому люди не слухають один одного?

- Коли вас не чують, що ви відчуваєте?

2)Проведіть таку вправу:

Пропоную дітям повернутися до свого сусіда та протягом двох хвилин розповісти про себе:

« Я…..У вільний час мені подобається…» . Потім обміняйтеся ролями.

3) Обговоріть:

- Що було легше, розповідати чи слухати?

- Що важче?

4) Потім з дітьми створили «Скриньку правил спілкування» (вона є в класі)

*Посміхайтеся

*Правильно звертайтеся до співрозмовника

*Не поспішайте говорити

*Уважно слухайте, розмовляйте по черзі

*Чітко формулюйте свою точку зору

*Дотримуйтесь дружелюбного тону.

 Щоб навчитися здобути різнобічну інформацію, робила з учнями таку вправу:

Поділила дітей на групи по 6 чоловік. Пригадали з дітьми казку «Ріпка». Запрпонувала поставити до неї 6  журналіських  запитань Хто? Що? Де? Коли? Як? Чому? Потім слід обговорити, чи були запитання влучними, цікавими. Ви побачите, чи вміють діти запитувати.

 Враховуючи психологічні особливості учнів молодшого шкільного віку, застосування інтерактивних технологій розпочинала з роботи в парах. Саме в процесі роботи в парах учні отримують можливість говорити, учні мають нестійку увагу і часто відволікаються, а так під час роботи з партнером працюють активно. Цю технологію використовую на будь – якому етапі уроку. Наприклад , на уроці з   предмету «Я і Україна» на етапі закріплення вивченого матеріалу пропоную подані прислів’я поділити за темами:

«ДІЛО МАЙСТРА ВЕЛИЧАЄ»          і          «ГРІМ НЕ ГРЯНЕ – ЛЕДАЧИЙ НЕ ВСТАНЕ»

Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.

Без охоти нема роботи.

Старається , як мурашка.

Білоручки – дармоїди та недоучки.

Лінощі псують людину    тощо.

Далі вчимося працювати в групах:

 Групи вивчають навчальний матеріал і розвивають навички спілкування. Об’єднуючи учнів класу у групи, я враховую рівень розумового розвитку, тип темпераменту, інтереси, симпатії кожного вихованця. На початку роботи встановлюю разом з учнями правила групової співпраці:

1.                        Уважно читати завдання-інструкцію.

2.                        Працювати так, щоб не заважати іншим групам.

3.                        Обмінюватися думками щодо шляхів розв’язання поставленого завдання.

4.                        Якщо дійшли згоди, розв’язали певне завдання – сигналізувати утворенням кола з піднятих рук.

5.                        Вкладатися у визначений час.

     Під час виконання групових завдань учні сперечаються, доводять, відшукують правильну відповідь, будують діалог, висловлюють міркування. Отже, пасивного перебування дитини на уроці і слухання готового викладення навчального матеріалу вчителем зводиться до мінімуму.   Впроваджувати групову роботу  почала  поступово. Спочатку привчила дітей співпрацювати у фронтальній діяльності. Коли учні засвоїли прийоми та правила співпраці, тоді почали працювати у складі малої групи.

     Фрагмент завдань для роботи в групах під час вивчення казки «Лисиця та Їжак».

- Згадайте, якими в казках змальовуються лисиця, вовк, ведмідь, заєць. (Кожній групі по тварині).

     Фрагмент уроку читання під час вивчення казки М. Трублаїні «Казка про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку». Завдання для груп:

- Складіть прислів’я. Яке з них виражає головну думку казки?

Лихий доброго                                  в біді.

Друзі пізнаються                              не переважать.

Два хитрих мудрого                         псує

Якщо учні мають гарні навички працювати в групах, то доцільно застосовувати технологію     «Акваріум». Дітей об’єдную у три групи. Отримують завдання для виконання і необхідну інформацію. Одна з груп сідає у центрі класу і утворює своє маленьке коло. Учні цієї групи починають обговорювати запропоновану тему. Група, що працює, для виконання завдання необхідно: прочитати вголос ситуацію. Обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії, знайти спільне рішення за 2-3 хвилини.

     Усі інші учні класу мають тільки слухати. Не втручатися в хід обговорення, спостерігаючи чи відбувається дискусія  за визначеними правилами. Після закінчення роботи група займає свої місця, а клас обговорює питання.

-     Чи погоджуєтеся ви з думкою групи?

-     Чи була вона достатньо аргументованою?

     Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група і обговорює наступну ситуацію. Усі групи почергово мають побувати в «Акваріумі» і діяльність кожної з них мусить бути обговорена класом.

      Фрагмент уроку читання під час вивчення твору В. Сухомлинського «Горбатенька дівчинка». Питання для обговорення в «Акваріумі».

-     Чому діти вились поглядом у незнайомку?

-     Який іспит витримали діти?

-     Яка головна думка твору?

 Під час роботи в парах пропоную виконати такі вправи: обговорити завдання, короткий текст; взяти один в одного інтерв’ю; визначити ставлення або думку партнера до того чи іншого питання; оцінити роботу один одного; дати відповіді на запитання вчителя тощо.

Взагалі, готуючись до уроку. Я маю викликати інтерес до обговорюваної теми, бо без мотивації не може бути активного пізнання. На етапі мотивації я застосовую такі прийоми та вправи: коротку розповідь, бесіду, демонстрацію, інтерактивні вправи : «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Криголам».

Фрагмент уроку розвитку мовлення «Робота над картиною І.Левітана «Золота осінь».

ІІ. Мотивація навчальної діяльності . Вправа «КРИГОЛАМ».

Учитель декламує уривок з вірша В. Бутрім «Жовтень», супроводжуючи свій виступ малюнками за його змістом.

Лоскоче душу жовтень золотавий,

Убравши пишно парки і ліси.

Туман ранковий стелиться над ставом,

І лине сум прощальної краси.

Учитель просить повторити учнів рядки вірша та пропонує висловити власні очікування від уроку, відгадавши його тему.

      «Мікрофон». Ця технологія надає можливість кожному учневі висловитись швидко, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Правила проведення такі:

-     говорити має тільки той, хто тримає символічний мікрофон;

-     подані відповіді не коментуються і не оцінюються;

-     коли хтось висловлюється, інші не мають права перебивати, щось говорити, викрикувати з місця.

     Фрагмент уроку читання під час вивчення теми «Усна народна творчість». Завдання: згадати й прочитати напам’ять одну з малих фольклорних форм (прислів’я, приказку, скоромовку, лічилку).  

«Мозковий штурм» - чудовий метод для використання досвіду учнів з метою розв’язання проблем та розробки ідей. Є, однак специфічні правила й основні принципи, яких потрібно дотримуватись. Тривалість його різна. Основні пункти: чітко визначати проблему або тему для мозкового штурму, працювати в колі, вибрати лідера, який веде обговорення і заохочує появу нових ідей. Правила мозкового штурму:

-     жодної критики;

-     запозичення інших ідей є нормальним явищем;

-     бажана велика кількість ідей;

Щоб вдосконалити якість ідей, варто надати час, щоб діти написали свої ідеї спочатку індивідуально.

Технологія навчання у дискусії – важливий засіб пізнавальної діяльності школярів в процесі навчання, бо навчання у дискусії сприяє розвитку критичного мислення, формує навички відстоювання своєї думки, поглиблює знання з обговорюваної теми. І все це повністю відповідає завданням сучасної школи. Слід зазначити, що проведення дискусії необхідно починати з висунення конкретного дискусійного питання (тобто такого, що не має однозначної відповіді і передбачає різні варіанти розв’язання, зокрема, протилежні). Вчитель має виправляти помилки і неточності, яких припускаються учні.

     До даної технології належать «Дискусія», «Дебати», «Займи позицію». До дискусії слід залучати школярів, починаючи з 3-4-х класів. А з другокласниками я проводжу підготовчу роботу за такими напрямами: спочатку до активного словникового запасу дітей вводжу такі фрази, що часто вживаються в ході дискусії: «Я вважаю…», «На мою думку…», «Я з вами не згоден…».

Фрагмент уроку з громадянської освіти «Народні свята зимового циклу»

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

-     Діти, що ви уявляєте, коли чуєте вираз «народні свята»?

   

Народні свята

                                                                      

Ніщо так не сприяє міцному засвоєнню знань, як правило, виведене учнями самостійно. Тут часто застосовую проблемно  – пошуковий метод, наприклад, при вивченні теми «Периметр многокутника»

Фрагмент у року з математики.

1.   Постановка проблеми.

-     Уявіть собі, що мама виділила вам особисту грядочку прямокутної форми. Ось таку:

-     Ви посіяли на ній різну городину, все дружно зійшло, але прийшли сусідські кури і перепортали всю вашу грядку. Як же вберегти грядку від курей?

Версії дітей і обговорення їх.

- вигнати курей.(але вони повернуться)

- обгородити грядку.(правильно)

- Чим будемо обгороджувати? (парканом)

- Це дорого і довго .  -  Сіткою.

- Скільки сітки купувати, щоб не було ні замало, ні забагато?

- Треба поміряти грядку. Як це зробити?(виміряти всі сторони грядки)

-А що далі?(додати всі сторони і будемо знати, скільки треба сітки  )

-А тепер давайте скажемо  мовою математики, як знайти довжину сітки. (виміряти довжину сторін і знайти їх суму).

ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРАВИЛОМ.

-А зараз хочу вам сказати, що ви знайшли не тільки правильне вирішення життєвої проблеми, а й навчилися обчислювати периметр прямокутника! Прочитайте правило в підручнику, ви вже його знаєте тому, що самі його сформулювали.

Рідше, при вивченні тем , зовсім незнайомих дітям, вдаюсь до короткого пояснення, міні – лекції чи розповіді.

 На заключних етапах уроку, «рефлексії», чітко обговорюємо зроблене на уроці. Узагальнюючи вивчене, створюємо асоціативні кущі . Наприклад ,на уроці читання в 3 класі при вивченні теми «Людина без книги, як криниця без води»  діти створили асоціативний кущ: бібліотека, книга, читання, письменник, читальний зал тощо. Більшість моїх уроків спрогнозовані так, що з уроку мислення поступово перетворюються на урок-діалог, основним завданням якого є формування вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, гнучко підходити до вирішення проблем і знаходити оригінальні рішення. У процесі таких уроків виробляються вміння та навички здобувати знання самостійно, працювати творчо, вступати в контакт з однокласниками безконфліктно. Поряд з цим розвивається критичне мислення, здатність висловлювати власну точку зору та поважати точку зору інших. Зважаючи на проблеми першого дня навчання: страх, скутість, неврівноваженість психофізичного стану, я знайшла вірний шлях, вибравши технології, які сприяють психоемоційному комфорту кожного учня, створенню умов для самостійного розвитку, розвитку предметно-діючого, наочно-образного, абстрактного мислення. Особливе місце в моїй педагогічній діяльності займають технології, засновані на інтенсифікації й актуалізації знань учнів через індивідуалізацію та диференціацію навчання, групові, парні, фронтальні форми роботи, ігрові технології, перспективно-випереджальне навчання з використанням опорних схем, сигналів тощо.

Звертаюся часто й до казки, керуючись настановами великого педагога В.Сухомлинського. Я глибоко переконана, що саме казки дають можливість моїм вихованцям і пізнати себе, і розкрити велику різницю між добром та злом, і наповнити душу світлим, порядним, чесним і прекрасним. Часто на наших уроках бувають казкові герої: Мальвіна, Мудра Сова, Буратіно, Незнайко.

Такі уроки є найцікавішими для дітей, бо саме на них через гру, живе слово вони чітко визначають для себе: «все зле – все недобре», «народ – наймудріший учитель».

Необхідність диференційованого підходу до навчання у своєму класі визначила ще на першому році навчання, знаючи індивідуальні відмінності у швидкості адаптації дітей до навчання, у навчальних можливостях кожного зокрема. З метою забезпечення оптимального характеру діяльності у процесі навчання, виявлення і розвитку пізнавальних інтересів учнів, їх здібностей, розробила диференційовані завдання для поточного опитування на уроках української мови, різнорівневі завдання з математики.

Часто на своїх уроках створюю таку ситуацію, щоб учень мав потребу звертатися частіше до підручника, довідника, словника, вступаючи в процес самостійного дослідження, аніж звертався безконечно до вчителя, як найдосконалішого джерела інформації.

Мені, як учителю початкових класів теж нелегко забезпечувати щоденно високу ефективність кожного свого уроку із-за відсутності можливості мати окрему класну кімнату та сучасні технічні засоби навчання.

У своїй педагогічній діяльності практикую інтегрувати навчання і виховання з елементами комп’ютеризації. Учням це дуже подобається. На уроках математики учні із задоволенням виконують поставлені перед ними завдання (обчислити приклади, розв’язати задачу, порівняти тощо), аби тільки злетіла умовна ракети, чи відкрився зашифрований малюнок тощо. Не усвідомлюючи навчальної діяльності, граючись, учні показують непередбачувані результати й одержують при цьому велике задоволення, а це викликає зацікавленість та мотивацію до навчання.

Вільне спілкування на уроці , висловлювання власної думки, повага до думки оточуючих – ось необхідні вимоги, що забезпечують ефективність нових технологій.

Моя технологія – це спроба пошуку нової моделі сучасної початкової школи завдяки організації навчально – виховного процесу, оновлення її змісту і структури, впровадження у педагогічну практику інноваційних технологій навчання і виховання та розумне їх поєднання з традиційними.

ОПРАЦЬОВАНІ ДЖЕРЕЛА:

1.Фахові газети та журнали «Початкова освіта», «Початкове навчання»; «Розкажіть онуку»;

2.О. Пометун «Інтерактивні технології навчання»;

3.М .В .Миколайчук «Інноваційні педагогічні технології»;

4.М. О. Новожилова «Настільна книга молодого вчителя початкової школи»;

5. «Перлини досвіду».- Тернопіль - 2006